Клаус та Ральф Мур’ян: Додаючи кольорів до життя

Вже п’яте покоління родини Мур’ян керує компанією DAW (Deutsche Amphibolin-Werke) — найбільшим виробником фарб у Європі. Її бренди Alpina та Caparol впізнають та використовують в усьому світі.

Що об’єднує Андріївську церкву в Україні, Альянц-Арену в Мюнхені та Бранденбурзьку браму? На перший погляд - небагато. Та всі ці всесвітньо відомі споруди вкриті матеріалами брендів концерну DAW.

 «Ми відновили Санкт-Петербург», — жартує 81-річний Клаус Мур’ян. Ще одним із культових проектів, якими пишається родинне підприємство, став Пекінський національний стадіон. Червона фарба за так званим сталевим «Пташиним гніздом» – це матеріал DAW. «Міжнародні концерни мріяли здобути такий трофей, як Олімпійський стадіон, — розповідає батько. – Але Ральф боровся за проект не на життя, а на смерть, і здобув його. Це було круто», — хвалить він свого сина, а той лише сором’язливо маше рукою. «Технологічно це був дуже вимогливий проект, — розповідає 50-річний Ральф. - Фарба у Пекіні повинна витримувати як хуртовини за температури мінус 20 градусів, так і піщані бурі за плюс 40».

Але саме такі виклики спонукають вже п’яте покоління родини Мур’ян працювати, і саме вони зробили її компанію провідним виробником фарб у Німеччині та Європі. 

DEUTSCHE AMPHIBOLIN WERKE (DAW)

Народження експерта з виготовлення фарб

Історія компанії почалася у 1885 році, коли гамбурзький підприємець Ернст Мур’ян разом зі своїм сином переїхав до Оденвальду. Вони покинули Гамбург, щоб створити своє підприємство і розпочали розвідку мангану — важливої руди для сплавів у часи індустріалізації. Але родовища були не настільки багаті, як вони сподівалися.

Мур’янам довелося змінити напрямок діяльності. Геолог-аматор Едуард Мур’ян проводив експерименти з роговою обманкою — силікатом із родини амфіболів. Його син Роберт розробив з цього мінералу порошок для покриття на основі крейди. «Маляр повинен був цей порошок замість олії розмішати з водою, адже такий спосіб був безпечнішим для здоров’я та більш екологічним», — пояснює Клаус Мур’ян. У 1895 році Роберт Мур’ян заснував Deutsche Amphibolin-Werke.

Лакофарбові матеріали мали попит, і досить швидко вдалося налагодити експорт до Австралії, Африки та на острів Ява. «Мій дід збирав усі поштові марки ділового листування. Зараз альбом зберігається у моєму офісі», — розповідає Клаус Мур’ян. Окрім фасадного покриття Роберт Мур’ян згодом винайшов фарбу для внутрішніх робіт. Одного разу, під час поїздки до улюбленої Швейцарії, він дивився на вкриті снігом Альпи з Палац-готелю у Люцерні і йому спала на думку назва для фарби: Alpinaweiß (у перекладі з німецької «білизна Альп»).

Важкі воєнні часи і народження слона

У 1909 році було зареєстровано марку Alpina та першу порошкову фарбу, яка розчинялася у холодній воді. «Ще мій дід мав хист до маркетингу. Ми, Мур’яни, завжди намагалися тримати ціни на нашу продукцію на гідному рівні», — каже Клаус. Сьогодні ж, згідно з дослідженнями GfK, кожна друга стіна у Німеччині пофарбована фарбою Alpina.

У 1928 році на ринку з’явився другий бестселер — Caparol. Роберт Мур’ян - батько Клауса - розробив в’яжучу речовину на водній основі для масляних фарб. Основні складові: казеїн (Kasein), парафін (Paraffin) та оліфа (Oleum) — скорочено Caparol. «На той час це було сенсацією, величезним успіхом», — каже Клаус Мур’ян. До цього малярам доводилося мити пензлі їдким розчинником — терпентином. Багато хто через це мав екзему. На сьогодні ж професійна фарба Caparol — вибір номер один для малярів у Німеччині.

У 1984 році Клаус Мур’ян вигадав символ — яскравого смугастого слона. Він вийшов у світ під гаслом «Фасадні фарби повинні бути «товстошкірими». Відтоді зображення слона прикрашає кожну банку з продукцією Caparol. Окрім цього, його зображення можна побачити перед входом у головний офіс компанії, а Клаус Мур’ян носить смугастий шарф та зелену краватку із зображенням маленького слоника, виготовлених за власним дизайном.

За свою довгу історію фірма переживала і важкі часи. У 20-ті роки відбувалося недружнє листування з банками, часи світових воєн лишили свої позначки. Сировини для фарб було мало, а в останні воєнні і до 1945 року попит мали переважно камуфляжні фарби. «Навіть сьогодні на старих бункерах можна побачити нашу вицвілу камуфляжну фарбу», — розповідає Клаус Мур’ян.

У 1957 році DAW розробили першу термічну композитну систему, яка включала штукатурку. На сьогодні Мур’яни виступають не лише лідерами ринку фарб, а й одним з провідних постачальників матеріалів для теплоізоляції, які займають третину продажів компанії. 

«Я ніколи не шкодував про свій вибір»

З відновленням прийшов будівельний бум. «Ми ледве встигали випускати продукцію, довелося наймати заробітчан з Італії та Іспанії», — згадує Клаус часи так званого економічного дива. Він був єдиним сином і продовжив традицію вивчення хімії. Батько казав Клаусу: «Ти вільний у своєму виборі. Але буде непогано, якщо ти прийдеш у підприємство». І коли він приєднався у 1970 році, разом із 800 працівниками, їм вдалося досягти продажів обсягом в 100 мільйонів марок. «Спершу я взагалі не розумів, що мені тут робити. Батько все контролював». Тоді Клаус перейшов у лабораторію, яка здалася молодому науковцю досить примітивною. Згодом він зрозумів, що зможе внести багато чого нового і ніколи не шкодував про свій вибір. Син Ральф розповідає про батька як про одержимого підприємця: «Він з ранку до ночі думає про фірму, котрою керував одноосібно».

Другий бум компанія DAW пережила разом із возз’єднанням Німеччини. У Відомства з управління державним майном фірма купила колишній комбінат з виробництва лаків та фарб (Lacufa) у Берлінському окрузі Трептов. Завдяки цьому з’явилося багато проектів у Східній Європі, від Москви до Санкт-Петербурга. Зараз близько 40 відсотків угод групи DAW укладаються за кордоном, переважно в Європі. Майже в усіх 30 країнах, де працює DAW, є власне виробництво. З одного боку, фарба досить важка, і її вигідно транспортувати лише в радіусі до 1000 км. З іншого боку, у різних країнах надають перевагу різним фарбам.

Попри добрі зв’язки з видатними архітекторами та дизайнерами Мур’яни залишаються досить приземленими. Бо вони точно знають своїх клієнтів: ремісників, продавців будівельних матеріалів та спеціалізованих дилерів. «Це доволі персоналізований бізнес, — стверджує Ральф Мур’ян, який приміряв на цілий день робочу форму маляра. — Саме тому наше родинне підприємство може витримувати світову конкуренцію».

Відгуки партнерів та колег

 Маляр Карл-Аугуст Зіпельмаєр (Karl-August Siepelmeyer), колишній президент Федерального союзу з фарб, оздоблення та захисту будівель, підтверджує: «Мур’янам дійсно вдалося здобути дуже консервативну та непросту клієнтуру малярів. Вони надзвичайно відкриті реалісти». Ханс-Йоахім Кербер (Hans-Joachim Körber), керівник ради директорів DAW, цінує обох підприємців як особистостей, у котрих поєднуються природничі та підприємницькі таланти. «Обидва пристрасно захоплені інноваціями й намагаються створити максимальну вигоду для клієнта. Вони перетворили вивчення хімії на ноу-хау», — каже колишній директор групи Metro. На його думку, одним з найбільших досягнень Клауса Мур’яна є те, що DAW стала міжнародним підприємством і скористалася історичним шансом — возз’єднанням Німеччини — для виходу на ринок Східної Європи.

Ернст Вольштадт (Ernst Wollstadt) із Профспілки працівників гірничої, хімічної та енергетичної промисловості (м. Дармштадт) цінує DAW як новаторів та надійного соціального партнера за доцільні інвестиції, розвиток м. Обер-Рамштадт, де глибоко укоренилося родинне підприємство. Вольштадт вважає Ральфа Мур’яна підприємцем, здатним аналітично мислити і одночасно простим та відкритим: «Він ініціює багато змін заради стабільного майбутнього фірми».

Хімік з ліцензією пілота

Як і його предки, Ральф Мур’ян також вивчав хімію і отримав докторський ступінь з економіки. Його робота "Управління витратами в галузі розвитку хімічного продукту" була відзначена у 2004 році як найкраща дисертація Дюссельдорфського факультету. У той же час Ральф довго плекав мрію стати пілотом Lufthansa. Ця мрія справдилася, хоч і частково: Ральф отримав ліцензію професійного льотчика.

Батько рано прийняв Ральфа на роботу у фірмі, проте не тиснув на нього. "Я завжди хотів, щоб робота батька була пов’язана з лазерними технологіями або ракетами, які захоплювали мене", - згадує син. Пізніше він зрозумів: «Хоча колір - це лише тонкий, непомітний шар, він створює емоції у взаємодії з архітектурою. Колір сьогодні - це не тільки технічний продукт, але і елемент дизайну та способу життя».

Винахідники Alpinaweiß та Caparol

«Ще у 1985 році мій батько першим винайшов фарби повністю без розчинників та без емісій. Раніше після фарбування поверхні ще кілька тижнів потому був відчутний запах фарби», — розповідає Ральф Мур’ян. І вже понад 120 років у центрі уваги DAW — екологічність та інновації. Для Мур’янів шлях сталого розвитку – єдиний морально прийнятний шлях, який забезпечить краще майбутнє для дітей. Ральф шкодує, що сьогодні політики здебільшого нехтують захистом клімату. DAW купує всю енергію для виробництва із джерел з нейтральним вуглецевим залишком. У Австрії підприємству належить більша частка в компанії, яка переробляє коноплю в ізоляційні плити. "Ми завжди були новаторами, особливо в сфері захисту навколишнього середовища", - говорить Ральф Мур'ян. Один з конкурентів на 75-й річниці Клауса Мур’яна римував так: «У галузі нашій це вже як звичай — що робить Мур’ян, те і ми зазвичай». До речі, Оденвальдці отримали третє місце в Німецькій премії Sustainability Award 2018. 

У 2008 році Клаус Мур’ян передав керівництво компанією своєму синові Ральфу. Після цього він зайнявся сталим сільським господарством. З величезною любов’ю до деталей він реставрував покинутий сільський двір поряд з самою фірмою. У крамничці «Айхгоф» продаються яйця та овочі. Діти з дитсадка підприємства «Рюссельбанде» радіють вівцям, телятам та козам. До речі, Клаус Мур’ян любить не лише смугастого слона. «Ґелґотання моїх гусей приносить мені справжнє щастя. Я щодня розмовляю зі своїми тваринами. Вони мене слухають, не бурчать».

Понад 120 років тому родина Мур’ян заснувала у містечку Оденвальд Deutsche Amphibolinwerke. Наразі у компанії працюють майже 5600 робітників в усьому світі. 1600 з них — у місті Обер-Рамштадт, де виробляється до 2000 тонн фарби. Нещодавно тут побудували нову будівлю сучасного центрального офісу. Сьогодні підприємство стало найбільшим у Європі приватним виробником фарб, а його бренди Alpina та Caparol є вибором номер один для європейських покупців.