Локальний колорит - дослідницький проєкт Маркуса Претнара
про архітектурну ідентичність міст
- Caparol Ukraine
- Рекомендації
- Колірна ДНК
- Локальний колорит - дослідницький проєкт Маркуса Претнара про архітектурну ідентичність міст
Професор Маркус Претнар викладає дисципліну "Колір і простір" в програмі дизайну інтер'єру в Університеті прикладних наук міста Майнц. У 2015 році він здійснив спеціальний дослідницький проєкт: навчальну поїздку по 22 містах. Протягом літа він подорожував від Північного Мису до Афін, загалом подолавши 16000 км. Під час своєї подорожі він досліджував архітектурну та колірну ідентичність міст за власнороч розробленою методою.
Відстеження концепції кольору міста
Що означають регіональні відтінки та від чого залежить їх вибір? Кліматичні умови та наявні в регіоні будівельні матеріали характеризують зовнішній вигляд сільської місцевості. На їх фундаменті народжується певна колірна культура. Та чи діють ці правила у міському просторі? Маркус Претнар поділився із Caparol своїми враженнями та добіркою фотографій з Чернівців (Україна), Оулу (Фінляндія), Таллінна (Естонія), Мінська (Білорусь), а також Афін і Салонік (Греція), щоб створити уявлення про картографію місцевих кольорів та матеріалів.
Чернівці, Україна: життєрадісність на півдні Європи
"Чернівці були найбільш веселим та дивовижним місцем з усієї поїздки! Це маленьке містечко принесло багато задоволення", - говорить Маркус Претнар. Перш за все, центр міста представляє типову австрійську архітектуру від класицизму та бароко. Однак усі будівлі пофарбовані у “цукеркові” кольори. Вочевидь, дизайнери мали барвистий, грайливий настрій і дуже прагнули експериментувати. Це розмаїття відтінків робить місто анклавом барвистості - аж до самого передмістя.
Звичайно, обвітрені фасади на історичних будівлях, застарілі матеріали та занедбане дорожнє покриття на вузьких, але жвавих вулицях запускають механізм романтизованого сприйняття міста. Маркетинг туризму на півдні Італії, наприклад, вже понад 70 років спирається саме на таку атмосферу.
Чернівці дуже однорідні, як по кварталах, так і в цілому. Це перше місто в Північно-південному турі, яке виглядало чітко південноєвропейським.
Оулу, Фінляндія: естетика Астрід Ліндгрен та висока обізнаність у дизайні
У скандинавських країнах, в містах часто зустрічається сільська колірна палітра з перевагою червоного, синього, жовтого та зеленого. Саме тут, частіше, ніж в інших містах подорожі, обрані кольори та свідомий вибір матеріалів поєднуються з дизайнерською компетентністю. Як результат - більше хорошого та змістовного дизайну в громадських приміщеннях. Естетика та краса.
Таллінн, Естонія: ідентичність в атмосфері або естетика зникнення
Модний таллінський район Каламая вражає своїми прекрасними 100-150-річними житловими будинками, побудованими з дерева та штукатурки. Це старе, пошарпане місце з вицвілою штукатуркою, відшаровуваною фарбою та вкритими патиною поверхнями. Але саме вони і створюють його романтичну та зворушливу атмосферу. Поверхні будівель спроєктовані таким чином, щоб естетично старішати і не псуватися. Проте, світ сьогодні відторгає концепцію славної старості. Прагнення до спокою у світі призвело до засилля струнких будівель-красенів з ідеальними поверхнями. Сьогодні багато старих міст реконструюються настільки досконало, що в результаті виглядають симпатичними, але неживими. Неначе забальзамованими. Естетична якість процесів старіння матеріалів та поверхонь дедалі більше зникає. Нові матеріали настільки контрольовані, що вони не старіють, або попросту не здатні робити це красиво.
Мінськ, Білорусь: монополізована естетика - вмираюча модель
Місто в Білорусі видалося дослідникам дуже екзотичним, оскільки представляє один з останніх прикладів квазімонополізованої естетики. Як і 40 років тому в НДР, держава продовжує впливати на дизайн громадських просторів. Завдяки такому проникливому підходу, міський простір виглядає вражаюче однорідним. Але кожна людина відчуватиме себе зовсім маленькою серед стереотипних соціалістичних будівель. На щастя, в Мінську вже є проєктувальники, чия воля до кольорового дизайну протистоїть суворості архітектури та розбавляє фасади яскравими акцентами.
Афіни та Салоніки, Греція: балконні будинки та незавершене будівництво
В Афінах та Салоніках дослідницька група зіткнулася з певними перепонами у визначенні колірної ідентифікації. Адже в Греції вона визначається тентами та жалюзі, що не завжди помітні, важкодоступні, і, звичайно, їх іноді замінюють. Фасад часто залишається у вигляді світлої бетонної поверхні, якщо він взагалі оброблений. Багато будинків схожі на будівельні майданчики. Іноді поверх вже зайнятий, хоча решта будівлі все ще будується. Головна характеристика грецьких будівель - це велика кількість балконів.
У концерні DAW SE, до якого належить бренд Caparol, фахівці відділу FarbDesignStudio займаються дослідженням кольорів і еволюції їх використання в дизайні та архітектурі. Декілька років тому команда почала проєкт вивчення колірних уподобань різних націй і на сьогодні вже сформувала палітри з ДНК кольору Бельгії, Франції, Нідерландів, Швеції та Німеччини.
Більше про проект “Колірна ДНК” від FarbDesignStudio читайте тут: https://www.caparol.ua/aktualno/kolirna-dnk-projekt-doslidzhennja-kolirnikh-preferencii-u-riznikh-krajinakh-svitu
Більше довідкової інформації про проєкт LokalKolorIt, міста на маршруті, фотографії та примітки можна знайти на веб-сайті Маркуса Претнара: http://yeah.hs-mainz.de